Історія справи

Постанова ВГСУ від 11.10.2016 року у справі №902/536/15
Постанова ВГСУ від 08.11.2016 року у справі №902/536/15
Постанова ВГСУ від 17.05.2016 року у справі №902/536/15
Постанова ВГСУ від 12.01.2016 року у справі №902/536/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року Справа № 902/536/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Білошкап О.В.

Удовиченка О.С.

За участю представників : Компанії з обмеженою відповідальністю "Укрлендфармінг ПЛС" - Чугунова М.В, ТОВ "Кредитні Ініціативи" - Косара Б.М., ПАТ "Універсал Банк" - Воїнової С.М., ПАТ "Браїлівське"- Гаврилюка М.В., арбітражного керуючого - Белінської Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Компанії з обмеженою відповідальністю "Укрлендфармінг ПЛС"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 по справі № 902/536/15 про визнання банкрутом Публічного акціонерного товариства "Браїлівське",-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.04.2015 порушено провадження по справі № 902/536/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Браїлівське", введено процедуру розпорядження майном боржника на 115 календарних днів, до 21 серпня 2015 року, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Белінську Н.О., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

30.04.2015 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи № 902/536/15 про банкрутство ПАТ "Браїлівське".

Доповідач - суддя Ткаченко Н.Г.

У червні 2015 Компанія з обмеженою відповідальністю "Укрлендфармінг

ПЛС" звернулась до господарського суду першої інстанції із заявою № 71 від 29.05.2015 про визнання грошових вимог до боржника - ПАТ "Браїлівське" на суму 180904446,61 грн.- основного боргу та 1218,00 грн.- судового збору та включення їх до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 25.06.2015 по справі № 902/536/15 задоволено заяву Компанії з обмеженою відповідальністю "Укрлендфармінг ПЛС" про визнання кредитором та включення вимог до реєстру вимог кредиторів боржника - ПАТ "Браїлівське", а саме, визнано грошові вимоги 180 904 446,61 грн. - основного боргу та в сумі 1 218,00 грн. - судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 по справі № 902/536/15 ухвалу господарського суду Вінницької області від 25.06.2015 скасовано, прийнято нове судове рішення, яким заяву про визнання грошових вимог Компанії з обмеженою відповідальністю "Укрлендфармінг ПЛС" до боржника - ПАТ "Браїлівське" в розмірі 180 904 446,61 грн. залишено без задоволення.

В касаційній скарзі Компанія з обмеженою відповідальністю "Укрлендфармінг ПЛС" просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 по справі № 902/536/15 скасувати, посилаючись на те, що вона постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а ухвалу господарського суду Вінницької області від 25.06.2015 по справі № 902/536/15 залишити без змін.

У відзивах ТОВ "Кредитні Ініціативи" та боржник - ПАТ "Браїлівське" проти поданої касаційної скарги заперечують та просять оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні ВГСУ 19.04.2016 розгляд даної справи було відкладено на 17.05.2016 на 11-00 на підставі ст.ст.69,77 ГПК України.

У зв"язку із відрядженням суддів Катеринчук Л.Й. та Куровського С.В., протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.05.2016, склад колегії суддів ВГСУ по розгляду даної справи змінений : головуючий /доповідач/- суддя Ткаченко Н.Г., судді - Білошкап О.В., Удовиченко О.С.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників Компанії з обмеженою відповідальністю "Укрлендфармінг ПЛС", ТОВ "Кредитні Ініціативи", ПАТ "Універсал Банк", ПАТ "Браїлівське", арбітражного керуючого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвала господарського суду Вінницької області від 25.06.2015, якою визнано грошові вимоги Компанії з обмеженою відповідальністю "Укрлендфармінг ПЛС" до боржника у повному обсязі, мотивована тим, що заборгованість боржника виникла на підставі договору позики в іноземній валюті №10/05-15 від 10.05.2011 укладеного між фірмою Валінор Паблік Лімітед (кредитор) та ПАТ "Браїлівське" (позичальник/боржник), додаткової угоди від 28.05.2013, за якою Валарс Агролімітед прийняв право вимоги заборгованості до боржника, яке виникло з договору позики, яка станом на дату підписання додаткової угоди складала - 6 030 980 доларів США, а також відсотків за користування грошовими коштами та додаткової угоди від 02.02.2015, що укладена між Валарс Агролімітед (цедент), Компанією Укрлендфармінг ПЛС (цесіонарій) та ПАТ "Браїлівське" (боржник), згідно умов якої Валарс Агролімітед уступив, а Компанія Укрлендфармінг ПЛС прийняла право вимоги оплати заборгованості до боржника - ПАТ "Браїлівське", яка станом на дату підписання додаткової угоди складала - 6 030 980,00 доларів США та відсотків за користування грошовими коштами, враховуючи те, що дані кредиторські вимоги підтверджуються актом звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2015-04.02.2015 підписаний між боржником та кредитором, боржником - ПАТ "Браїлівське" не надано доказів погашення даної заборгованості, а тому дані вимоги підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів боржника - ПАТ "Браїлівське".

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, Рівненський апеляційний господарський суд скасовуючи ухвалу суду від 25.06.2015 та відмовляючи в задоволенні заяви щодо кредиторських вимог КзОВ "Укрлендфармінг ПЛС" виходив з того, що заявлені кредиторські вимоги Компанії з обмеженою відповідальністю "Укрлендфармінг ПЛС" до боржника задоволеною не підлягають, так як відсутні належні докази перерахування коштів боржнику згідно договору позики в іноземній валюті, не надано доказів виконання п.2 Додаткової угоди №1 та п.1-а Додаткової угоди №3, а саме, доказів по оплаті Компанією Валарс Агро Лімітед Компанії Валінор Паблік Лімітед 7 396 444,60 доларів США за уступку права вимоги по договору позики та доказів оплати КзОВ "Укрлендфармінг ПЛС" Компанії Валарс Агро Лімітед 8 561 497,71 доларів США за уступку права вимоги по договору позики, а також апеляційним судом зазначено про не можливість використання акту звірки як письмової форми визнання боргу.

Але з такими висновками суду як першої так і апеляційної інстанції повністю погодитись не можна.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідають.

Згідно із ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, які додаються до заяви. До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

Як вбачається із матеріалів справи, в строк, передбачений ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - Компанія з обмеженою відповідальністю "Укрлендфармінг ПЛС" звертаючись до суду з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника у сумі 180 904 446,61 грн. - основного боргу та в сумі 1 218,00 грн. - судового збору , посилався на те, що 10.05.2011 між фірмою Валінор Паблік Лімітед (кредитор) та ПАТ "Браїлівське" (позичальник/боржник) укладено договір позики в іноземній валюті № 10/05-15, за умовами якого кредитор зобов'язувався передати боржнику у власність 7 420 980 доларів США, що на момент укладення цього договору становить 59 133 337,03 грн. (з розрахунку офіційного курсу Національного банку України долара до гривні в 7,9684 за 1 долар США), а позичальник зобов'язувався повернути кредитору таку ж суму грошових коштів і сплатити відсотки за їх користування.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що позика надається в повному обсязі або одним платежем, або частинами (окремими траншами) в строк до 31.08.2011, але не раніше отримання позичальником реєстраційного свідоцтва Національного Банку України, шляхом перерахування грошових коштів по даному договорі на наступний рахунок позичальника: р/р №26008010563302, Банк отримувача: ПАО "Альфа-Банк", МФО 300346, вул. Десятинна, 4/6, Україна, Київ SWIFT: ALFAUAUK.

За додатковою угодою від 28.05.2013 до договору позики № 10/05-15 від 10.05.2011, що укладена між Валінор Паблік Лімітед (цедент), Валарс Агролімітед (цесіонарій) та ПАТ "Браїлівське" (боржник), Валінор Паблік Лімітед уступило, а Валарс Агролімітед прийняло право вимоги заборгованості до боржника, яке виникло з договору позики, яка станом на дату підписання додаткової угоди складає - 6 030 980 доларів США, а також відсотків за користування грошовими коштами, цесіонарій зобов'язувався виплатити цеденту 7 396 444,60 доларів США на протязі 2 днів з моменту реєстрації даної Додаткової угоди в Національномй банку України.

В подальшому, 02.02.2015 Валарс Агролімітед (цедент), Компанією Укрлендфармінг ПЛС (цесіонарій) та ПАТ "Браїлівське" (боржник) уклали додаткову угоду № 3 до договору позики в іноземній валюті №10/05-15 від 10.05.2011, згідно якої Валарс Агролімітед уступив, а Компанія Укрлендфармінг ПЛС прийняла право вимоги оплати заборгованості до боржника, яка станом на дату підписання додаткової угоди складає - 6 030 980,00 доларів США та відсотків за користування грошовими коштами.

За умовами додаткової угоди № 3 Компанія Укрлендфармінг ПЛС зобов'язалась на протязі 2 днів з моменту реєстрації цієї додаткової угоди в Національному банку України виплатити цеденту 8 561 497,71 доларів США.

На підтвердження даного боргу на загальну суму 8 561 497,71 доларів США надано акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2015-04.02.2015 підписаний між боржником та кредитором

Проте, як вбачається із наявних у справі матеріалів, Компанія Укрлендфармінг ПЛС в підтвердження своїх кредиторських вимог до боржника, подала копії: договору позики № 10/05-15 від 10.05.2011, додаткових угод від 28.05.2013 та від 02.02.2015, акту звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2015-04.02.2015, листа ГУ НБУ по м.Києву і Київській області від 06.03.2015 № 09-204/3985, сертифікату від 25.01.2015 про директорів КзОВ " Укрлендфармінг ПЛС", сертифікатів про реєстпацію та місце реєстрації КзОВ " Укрлендфармінг ПЛС" /а.с.130-169 т.4/.

Відповідно до ст.43 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

За ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Однак на зазначені вище вимоги Закону суди попередніх інстанцій уваги не звернули.

Як вбачається із матеріалів справи, вищезазначені копії документів, які подані до суду кредитором - КзОВ " Укрлендфармінг ПЛС" на підтвердження кредиторських вимог, засвідчені самим кредитором КзОВ "Укрлендфармінг ПЛС" , а матеріали справи не містять даних про те, що оригінали зазначених вище доказів були досліджені судами попередніх інстанцій.

Крім того, Постановою Правління Національного банку України №270 від 17.06.2004 року затверджено Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам (далі - Положення), яким Національний банк України встановлює порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті, у тому числі поворотної фінансової допомоги, від нерезидентів, у тому числі порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті (далі - договори), та видачі резидентам реєстраційних свідоцтв про здійснення валютних операцій за такими договорами, а також порядок надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам і видачі резидентам індивідуальних ліцензій Національного банку на переказування за межі України іноземної валюти з метою надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам.

Пунктом 1.1. Положення (в редакції, чинній на момент укладення договору позики в іноземній валюті), резиденти (юридичні особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, фізичні особи - громадяни України) можуть одержувати кредити, позики, у тому числі поворотну фінансову допомогу в іноземній валюті, від нерезидентів відповідно до договорів та в порядку, установленому цим розділом.

Відповідно до п. п. 1.7-1.9 зазначеного Положення, договори, які передбачають виконання резидентами-позичальниками боргових зобов'язань в іноземній валюті перед нерезидентами за залученими від них кредитами, підлягають обов'язковій реєстрації Національним банком відповідно до Указу Президента України від 27.06.99 N 734 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства". Резидентам-позичальникам, які не є банками, видають реєстраційні свідоцтва територіальні управління Національного банку. Реєстраційні свідоцтва (додаток 1) видаються резидентам-позичальникам, які не є банками, територіальним управлінням за місцезнаходженням обслуговуючого банку. Резидент-позичальник зобов'язаний зареєструвати договір до фактичного одержання кредиту.

Як вбачається із матеріалів справи, розглядаючи кредиторські вимоги КзОВ " Укрлендфармінг ПЛС" до боржника - ПАТ " Браїлівське ", судами попередніх інстанцій належним чином не перевірена наявність або відсутність реєстрації спірного договору позики в іноземній валюті № 10/05-15 від 10.05.2011 Національним банком України, тоді як матеріали справи містять лише копію повідомлення ГУ НБУ по м. Києву і Київській області щодо реєстрації змін до договору позики в іноземній валюті; а також не перевірено надходження коштів по договору позики на рахунок боржника; не перевірено належним чином виконання Додаткової угоди -1 по оплаті Компанією Валарас Агро Лімітед 7396444,60 доларів США Компанії Валінор Паблік Лімітед за уступку права вимоги по Договору позики та виконання по оплаті КзОВ "Уклендфармінг ПЛС" 8561497,71 доларів США Компанії Валарас Агро Лімітед згідно Додаткової угоди № 3 за уступку права вимоги по договору позики; не перевірена наявність чи відсутність первинних документів /договору, рахунків тощо /, що підтверджують наявність заборгованості боржника перед кредитором КзОВ "Уклендфармінг ПЛС, а також не перевірено чи складено Акт звірки взаємних розрахунків станом за період 01.01.2015 - 04.02.2015 у відповідності до вимог Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Як також вбачається із матеріалів справи, ні суд першої інстанції, дійшовши висновку про визнання грошових вимог кредитора - КзОВ " Укрлендфармінг ПЛС" до боржника , ні апеляційний суд - відмовляючи КзОВ " Укрлендфармінг ПЛС" у задоволенні кредиторських вимог до боржника, належним чином не перевірили оспорювались чи ні, в установленому законом порядку, договір позики в іноземній валюті №10/05-15 та додаткові угоди до цього договору від 28.05.2013 та від 02.02.2015, на які посилається кредитор - КзОВ " Укрлендфармінг ПЛС", як на підставу виникнення зазначених вище кредиторських вимог та крім того, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції від 25.06.2015 в повному обсязі та відмовляючи в задоволенні кредиторських вимог КзОВ " Укрлендфармінг ПЛС" на суму 180904446,61 грн., суд апеляційної інстанції не прийняв ніякого рішення стосовно кредиторських вимог КзОВ " Укрлендфармінг ПЛС" по судовому збору на суму 1 218,00 грн., які були визнані судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 та ухвалу господарського суду Вінницької області від 25.06.2015 по справі № 902/536/15 не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа № 902/536/15 в частині кредиторських вимог КзОВ "Укрлендфармінг ПЛС" направленню на новий судовий розгляд до господарського суду Вінницької області.

При новому розгляді справи суду, слід врахувати вище викладене, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що доводи КзОВ "Укрлендфармінг ПЛС" про порушення судом апеляційної інстанції вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів в цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, щодо неналежного повідомлення КзОВ "Укрлендфармінг ПЛС" про день та час розгляду справи апеляційним судом, спростовуються матеріалами справи та дослідженими судом доказами.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до копії сертифікату від 25.01.2015 про директорів КзОВ "Укрлендфармінг ПЛС" , який доданий до заяви про визнання кредиторських вимог, одним із директорів КзОВ "Укрлендфармінг ПЛС" являється Ковток Галина /Україна, м. Івано-Франківськ, вул. Вовчанецька , 26/, якою було подано до господарського суду та підписано заяву КзОВ "Укрлендфармінг ПЛС" про визнання кредиторських вимог із зазначенням в заяві, що представник в Україні КзОВ "Укрлендфармінг ПЛС" є директор Ковток Галина Іванівна /76000 Україна, м. Івано-Франківськ, вул.Вовчанецька , 26/а.с.127,130,157-160/.

Відповідно ст.28 ГПК України, зокрема, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Як вбачається із матеріалів справи , про день та час розгляду справи апеляційним судом було належним чином повідомлено КзОВ "Укрлендфармінг ПЛС", у відповідності до ч.1ст.64 та ст.87 ГПК України, за адресою його представника в Україні, а саме, директора Ковток Г.І. / 76000 Україна, м. Івано-Франківськ, вул. Вовчанецька , 26/, яка зазначена в заяві про визнання кредиторських вимог і якою була підписана дана заява, а відтак , з урахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 , учасником якої є Україна та Республіка Кіпр, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку та з урахуванням неможливості умисного затягування судового процесу, не направлення повідомлення про день та час розгляду справи апеляційним судом КзОВ "Укрлендфармінг ПЛС" за адресою реєстрації /Анексартисіас і Куріакоу Матс, 3, 3040 Лімассол,Республіка Кіпр/, не є порушенням вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів в цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Компанії з обмеженою відповідальністю "Укрлендфармінг ПЛС" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 та ухвалу господарського суду Вінницької області від 25.06.2015 по справі № 902/536/15 скасувати.

Справу № 902/536/15 в частині кредиторських вимог Компанії з обмеженою відповідальністю "Укрлендфармінг ПЛС" направити на новий судовий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Білошкап О.В.

Удовиченко О.С.